«Діти. Тіло. Здоров’я»

 

Як забезпечити своїй дитині здорове тіло?

 

Данило Горський – педагог, тренер із 16-річним досвідом,фахівець із комплексного оздоровлення організму,хранитель народних традицій і культури (сайт www.gorskiy.info)

 

 

Дитина може самостійно розвивати всі ці тіла, навіть без «цілеспрямованих акцій дорослих» (те, що зазвичай мають на увазі, коли кажуть про виховання). І головне завдання дорослого – не заважати вихованню, а ще краще – підтримувати його.У цій статті ми розглянемо виховання фізичного тіла дитини.Щоб фізичне тіло малюка було здоровим і функціональним, потрібно забезпечити йому рух, здорове харчування, а також сприяти розвитку мислення.

 

РУХ

1. Внутрішньоутробний розвиток

Від зачаття й до самого народження рух дитини залежить від матері. Вона має дбати про кровообіг свого організму. Тоді малюкові вистачатиме крові для формування й розвитку його клітин і свого тіла загалом. Важливо не залишати без руху жодної ділянки тіла, особливо живіт і таз. Зарадити цьому можуть спеціальні вправи, наприклад, система фізичних вправ відомого мандрівника Голтиса, за якою матусі займаються аж до пологів, що стають заслуженим вихідним, відпочинком від тренування (бо вже наступного дня після пологів жінка знову починає виконувати фізичні вправи). Також хорошому кровообігу сприяє загартовування вагітної.

 

2. Після народження

Після народження рух у житті мами вже не настільки очевидно пов’язаний із рухом у житті дитини. Тому необхідно пасивно забезпечувати рух новонародженому. Динамічна гімнастика, масажі, обливання дитини крижаною водою з перших днів після пологів – усе це спонукає малюка до руху.Дуже важливо дати змогу дитині рухатися. Не закутувати її, сприяти вільному руху ніг, рук і голови. Коли маля починає повзати, важливо організувати йому достатній простір для цього.Обов’язково ознайомлюйте дитину з усіма «стихіями природи». Саме вона надає їй основних сил – не ви й не їжа. Нехай повзає по траві, дивиться на вогонь, плаває у ванні, морі й озері – спілкується з цим світом. Не обмежуйте її двометровим манежем або навіть кімнатою. І в жодному разі не забирайте в неї все, що вона тягне до рота. Саме так у цей період малюк пізнає світ і навколишній простір. Безумовно, дрібні предмети, якими він може вдавитися, краще сховати. Але водночас не варто й забороняти кусати стіл, стілець, вашу руку чи ногу.Коли дитина починає ходити – не потрібно весь час супроводжувати її з криком: «Обережно, не впади!» Нехай падає стільки, скільки їй хочеться. Ваше завдання – організувати простір так, щоб малюк у ньому не травмувався. Поки дитина «вдосталь» не нападається, вона не перейде на наступний етап свого розвитку. Їй потрібен її особистий досвід, а не ваш. І не заважайте їй набувати цього досвіду.

 

Основні принципи успішного фізичного розвитку дитини:

 

- Рухайтеся разом із дітьми. Дитина сканує батьків. Якщо ви й ваше оточення рухаєтеся мало – дитина, очевидно, теж прагнутиме цього. І тоді ви лише силоміць зможете затягти її до якоїсь спортивної секції, тиснучи на неї, а не підтримуючи її розвиток. Грайтеся з дітьми в активні ігри, займайтеся спортом, тренуйтеся разом, пояснюючи дитині, навіщо ви це робите.

 

- Захистіть свою дитину від предметів, що змінюють свідомість, – телевізора, комп’ютерних ігор, віртуального спілкування. Все це – підміна понять і потреб дитини. Ці інструменти просто ідеальні для традиційного, «середньостатистичного» виховання малюка і підготовки його до того, щоб бути таким, як усі, – хворим, депресивним, пригніченим, нещасним...

 

- Зацікавте дитину. Експериментуйте. Пробуйте з нею різні види активності й уважно вивчайте, як вона в них почувається. Якщо дитина не хоче битися – не потрібно віддавати її до секції з боксу. Пробуйте доти, доки ви не побачите, що їй подобається. І робіть це разом. Дитина – не «тигр для дресирування». Не потрібно віддавати її до цирку і спостерігати за цим збоку.

 

- Зверніть увагу на оточення. Якщо дитина спілкується з дітьми, батьки яких не поділяють вказаних раніше принципів, – вам і вашій дитині буде непереливки. Шукайте однодумців. Об’єднуйтеся з ними, влаштовуйте «свій» дитячий садок, «свою» школу. І не живіть ілюзіями, що ваша дитина щось мусить (наприклад, здобути освіту – базову середню й вищу). Ці вірусні програми заклали у вас ваші батьки, оточення. І тепер саме час позбутися таких вірусів. Показуйте дитині своїм прикладом, як бути «живою» людиною. А «як жити» – цього вона й без вас навчиться…

 

- Любіть дитину і підтримуйте її бажання спілкуватися з вами. Тоді вона не втрачатиме з вами зв’язок і не вдаватиметься до агресії, провокацій, поганої поведінки, сліз і вередувань. Для вашої дитини важливо знати, що вона для вас – найцінніший скарб. Коли ви раз у раз кажете їй: «Не тепер, я зайнятий (зайнята)», – навряд чи вона відчуватиме свою значущість. Укладіть із малюком «угоду». Наприклад, коли ви зайняті чимось (виняток – це приватні зони: спальня, ванна й туалет), дитина може просто підійти до вас і обійняти, посидіти у вас на колінах, навіть якщо до вас приїхав важливий клієнт і ви саме укладаєте ділову угоду. Гріш ціна договору і зв’язкам з людиною, яка не сприйме важливість вашого спілкування з малям. Ви маєте попередньо домовитися з дитиною про те, що готові надати дуже важливий для неї «доступ до тіла», а вона готова якийсь час не перебирати на себе вашу увагу. Це спрацьовує чудово. З дітьми можна й потрібно домовлятися! З ними важливо встановити «партнерські взаємини», в яких ви, безумовно, – «старший» партнер із контрольним пакетом акцій.

 

ХАРЧУВАННЯ

 

1. Внутрішньоутробний розвиток

 

Насамперед, це їжа. Те, що їсть мама, їсть і дитина у неї в животику. Після народження в дитини сформується такий склад ферментів, щоб перетравлювати й засвоювати саме ті продукти, які вона звикла отримувати під час вагітності мами. Нераціонально годувати дитину «дитячим харчуванням», якщо мама в період вагітності сама його не їла.Малоймовірно, що мама з перших місяців життя своєї дитини запропонує їй бутерброд із ковбасою. Тож від такої їжі слід відмовитися й під час вагітності. Тут є один дуже важливий момент: акуратно й поступово відмовитися від небажаних для дитини продуктів. Варто пам’ятати: якщо мама дуже любить бутерброди з ковбасою і раптом, наприклад, прочитавши статтю, відмовляється від них – чекай біди на іншому рівні. Так, бутерброд уже не отруюватиме організм і не шкодитиме травній системі – але ж поїдання бутерброда маскувало певну психологічну потребу матері. Силоміць придушивши цю проблему, мама з часом переживатиме стрес і відчує психічний дискомфорт, що, безумовно, негативно позначиться й на малюкові.Невже все так складно? Мабуть, так. Сучасна людина – це як новорічна гірлянда, захована торік: легше купити нову, ніж розплутати стару. І добре, що є спеціально навчені «розплутувальники» (наприклад, гештальт-психотерапевти). Такому фахівцю, безумовно, можна довірити «розплутати себе» і з’ясувати свої справжні потреби.

 

Важливим є не лише харчування матері, а й повітря, яким вона дихає.

 

Але не варто одразу бігти в ліс і жити далеко від міста. Це не обов’язково. Достатньо постійно «оновлювати» кисень у легенях, дихаючи не поверхово, а на повні груди. Робити це під час вагітності слід особливо обережно (як, утім, і все інше). Але важливо це робити! Ідеально, якщо ви поєднаєте повне дихання з фізичними вправами, як це пропонує робити згаданий Голтис. Тоді кров матиме «потрібний» склад і кровообіг значно покращиться.

 

Вода. Мами, пийте тоді, коли вам хочеться. Намагайтеся дослухатися до себе й до малюка, а не заливати в себе літри води, як це сказано в багатьох модних статтях. Не хочеться – не пийте! Найкраща вода міститься у фруктах і ягодах. Це «ідеальна» вода. Ми з Голтисом рекомендуємо пити талу воду. Можна заморожувати її в морозильнику, а потім пити її в процесі розморожування. У цьому разі молекула води стає «природною», що безпосередньо впливає на її очисні властивості та функції живлення.

 

2. Харчування новонародженого

 

Безумовно, годування грудьми є найкращим видом харчування для малюка. У цьому разі дитина має все необхідне. Їй не потрібні підгодовування й навіть звичайна вода. Усе це є в молоці матері в найкращій якості та необхідному об’ємі. Так влаштовано природою.Як довго можна годувати грудьми? Тут уже кожен вирішує сам. Але що довше триватиме природне годування грудьми – то краще. Якщо мама стежить за своїм здоров’ям, то проблем із молоком не буде, як і проблем із його якістю. Якщо при цьому малюк розвивається нормально, він сам відмовиться від грудей, коли настане час. Якщо ж дитина перестає ссати грудне молоко, важливо поступово підгодовувати її, починаючи з фруктів і ягід. Найкраще спершу робити натуральні суміші з ягід, розбавлених водою.

 

Важливі рекомендації щодо харчування

 

- Годуйте дитину, поки вона їсть. Не потрібно в неї «запихати» їжу. Цим ви травмуєте як тіло дитини, так і її психіку.

 

- Нехай дитина п’є за бажанням. Варто дати їй особисту пляшечку з водою і стежити, щоб у ній залишалася свіжа вода. Бажано уникати контакту з соскою або мінімізувати час такого контакту.

 

- Акцентуйте увагу дитини на їжі, яку вона споживає. Годуйте її яблучним пюре. Розкажіть (а можливо, покажіть), як дозрівають яблука. Як із малесенького зернятка з’являється паросток, потім – дерево. На ньому розпускається цвіт, а під променями сонечка і під мелодійний спів птахів починає дозрівати яблуко. Якщо яблука куплено в крамниці – вони, безумовно, теж із дерева. Тобто так само можна пофантазувати про те, як вони виросли.

 

- Намагайтеся готувати їжу дитині й годувати її в гарному настрої. І у вашому, і в її. Не привчайте малюка «заїдати» сльози, а краще дочекайтеся, коли він заспокоїться й усміхнеться. Самі ж не забувайте, що від вашого емоційного стану залежатиме користь їжі, якою ви годуєте дитину. Якщо ви сердитеся на когось, слід спершу заспокоїтися, а вже потім починати годування. Інакше ви ризикуєте передати свою злість своїй же дитині не тільки у спілкуванні з нею, а й через їжу.

 

- Не вбивайте їжу, тобто цінну інформацію в ній. Найголовніший убивця їжі – мікрохвильова піч. Тримайтеся від неї подалі. Не захоплюйтеся зайвим «дезінфікуванням» їжі. Коли ви варите яблучне пюре, то все одно не можете цілком стерилізувати його. Однак ви легко позбавите його корисних властивостей, перетворивши їжу на просту біомасу.Приймання їжі – це ритуал, своєрідне спілкування з природою. І сенс цього спілкування – сповнитися природних сил, а не просто набити шлунок білками, жирами і вуглеводами. 

 

МИСЛЕННЯ

 

1. Внутрішньоутробний період

 

Від мислення мами залежить здоров’я дитини. Мамине мислення сприяє виділенню певних біохімічних елементів у її організмі та потраплянню деяких із цих елементів у організм дитини. Або трапляється так, що фізіологічні зміни в організмі мами призводять до порушень в організмі дитини. Якщо у мами стрес, виникає спазм у животі. Спазмує живіт – порушується кровообіг, і дитина не отримує потрібного об’єму крові.

 

Від чого в мами може виникати стрес? У всіх по-різному. У когось проблеми на роботі, у когось – у стосунках із чоловіком чи мамою. Особливо важливі взаємини з батьком дитини. Саме їх дивним чином «сканує» дитина в утробі матері, ці стосунки впливають на формування психіки дитини. У багатьох підручниках написано, що дитяча психіка починає формуватися від народження. Хотілося б запропонувати інакший погляд: психіка формується також під час внутрішньоутробного періоду, на що впливають такі фізичні чинники: біохімія матері, звукові вібрації, доторки, поживні речовини. Дитина чує вас, перебуваючи в животику. Вона розуміє вас. Їй потрібне спілкування. І для неї вкрай важливий ваш психічний стан.Пам’ятайте: небезпечно починати різко змінювати себе в період вагітності. Якщо ви усвідомлюєте, що вам необхідно змінювати щось у своєму житті, – робіть це поступово й акуратно.

 

2. Мислення дитини Основні рекомендації щодо розвитку мислення дитини

 

- Кажіть правду. Якщо вам потрібно виїхати до вечора, не кажіть, що ви «буквально на хвилинку». Не привчайте дитину до брехні. Пояснюйте їй від самого народження все, що зможете пояснити. Куди ви їдете, чому не хочете (або не можете) взяти її з собою...

 

- Не робіть із хлопчиків дівчаток і навпаки. Хлопчиків важливо заохочувати за результат їхніх дій, а не просто стверджувати, що вони – найсильніші та найкрасивіші в дитячому садку або класі. Найчастіше це неправда. Дівчаток потрібно заохочувати просто так. Нехай звикають до того, що вони самі по собі заслуговують на шану й увагу. Але нехай вони не думають, що їм усі щось винні, – це не так.

 

- Любіть дитину й кажіть їй про це. Навіть коли вона щось накоїла і ви нею дуже незадоволені, кажіть їй: «Ти мене засмутив (засмутила) своїм вчинком, але, попри все, я люблю тебе».

 

- Підтримуйте дитину. Якщо в житті трапляється щось трагічне для дитини, говоріть із нею про це: «Пропри всі ці негаразди, треба жити далі. Все буде добре».

 

- Поважайте таємницю дитини. Якщо навіть вам це здається дрібничкою («Яка ж тут може бути таємниця?»), завжди цінуйте щирість вашої дитини, яка поділилася з вами своїм секретом. Не поспішайте розповідати подрузі по телефону: «Уявляєш, а мій закохався в Анну з третього класу». Особливо не робіть цього в присутності дитини. Вона може перестати довіряти вам, і як наслідок – втратить довіру до всього світу.

 

- Не порівнюйте дитину з собою. «Коли я був таким, як ти, я навчався набагато краще». У вашої дитини – своє життя і свій шлях. Сліпо йдучи шляхом іншого, людина збивається на манівці й унаслідок цього мало не впродовж усього життя намагається знайти в ньому сенс.

 

- Не квапте дитину й давайте їй завершувати свої дії до кінця. Якщо дитина сидить і грається, а вже давно час вечеряти, заздалегідь повідомте їй: «Час вечеряти. Всі готові й чекають на тебе. В тебе є хвилинка завершити гру». Дайте малюкові трохи часу дограти етап його уявної гри. Але не затягуйте. Ви не маєте повторювати більше ніж тричі.

 

- Чітко знайте, чого хочете від дитини, і вмійте їй це пояснити. Дитина може не зрозуміти вашого категоричного: «Не кричи». Поясніть їй справжню причину прохання: «Не кричи, будь ласка, так голосно. Дідусь уже спить, і ти можеш потурбувати його своїм криком».

 

- Забезпечте дитині «доступ до тіла», коли ви поруч. Коли спілкуєтеся з дитиною, будьте з нею тут і тепер. Батьки вважають, що, перебуваючи поруч із дитиною і думаючи про свою роботу, вони однаково спілкуються з малюком. Але важливо не тільки слухати дитину, а й чути її.

 

- Не залякуйте дитину. Коли мама боїться, що «дитина зараз упаде й розіб’є лоба», дитина теж починає цього боятися. Таким чином вона намагається бути ближчою до мами, й тому всі страхи мами передаються дитині.

 

У процесі формування дитини в неї виникають різноманітні потреби. І важливо не намагатися їх «подолати». Не орієнтуйтеся на підручники, де сказано, що в 10–11-місячному віці дитина «має» почати ходити. Дитина нічого не «має». Кожен розвивається дуже індивідуально, на кожного діють свої чинники. Дитина, в якої є старший брат або сестра, розвивається швидше. Завдання батьків – нічого від неї не «очікувати». Адже такі сподівання не завжди виправдовуються. Іноді, коли дитина нібито відстає від «середньостатистичного» розвитку, мама або тато активно пробують її «розвинути», намагаючись виправдати свої очікування. Точніше, очікування соціуму...

 

Коли дитина не хоче навчатися у школі, це часто сприймають як відхилення. Не кожен може щиро поспілкуватися з нею і з’ясувати, чому ж вона не хоче вивчати математику або погано читає. Можливо, їй це і не потрібно в тому обсязі, якого вимагає шкільна програма.

 

Батьки мають зробити все можливе, щоб створити сприятливі умови для розкриття природного потенціалу своєї дитини. Вона не має підлаштовуватися під загальноприйняті стандарти, а батьки не мусять аж надто перейматися думками інших, зокрема лікарів і педагогів.

 

Статья вышла в марте 2014 года в Журнале "ЖИЛА" №7

Copyright © 2014-2020 Даниил Горский  

WhatsUp +79881360088

Email: dangors@gmail.com

 

 

Пожалуйста, используйте материалы сайта с указанием авторства